]
КУПИТИ КВИТОК Зареєструватися
Офіційний сайт
Новини:

Володимир Мацута: "Сподіваюся, що на грі з "Арсеналом" буде аншлаг й "Десна" переможе"

08.09.2018

Цієї суботи Україна відзначає День фізкультурника, свято, до якого мають пряме відношення всі спортсмени. Але це лише одна з головних спортивних новин вихідних. У неділю СДЮСШОР “Десна” дебютує у Вищій лізі Дитячо-юнацької футбольної ліги України. Напередодні цієї історичної події ми зустрілися з тренером “Десни” U-17 Володимиром Мацутою та поговорили про його тренерську та ігрову кар’єру, згадали про те, якою була “Десна” наприкінці XX століття, а також обговорили плани команди на новий сезон в еліті дитячо-юнацького футболу країни.

У “Десну” на запрошення Школьникова

Мацута Десна– У 1994 році Ви дебютували у турнірах Всеукраїнського рівня, зігравши за чернігівський “Текстильник”. Пам’ятайте перший матч?

– Перший матч вже не пам’ятаю. До “Текстильника” мене запросив Володимир Васильович Жилін. До цього я виступав у чемпіонаті області за “Хімік”, вочевидь, моя гра сподобалася й після одного з матчів мене запросив Жилін. Буквально на наступний день вони з “Текстильником” грали на КФК. Це була моя перша гра, але суперника не пам’ятаю. Рівень там був трохи вище, ніж у чемпіонаті області.

– Перед нинішнім сезоном припинив життя ще один проект, пов’язаний з текстильним виробництвом – у нинішньому розіграші жіночого чемпіонату, вперше у історії Незалежної України не приймає участі чернігівська “Легенда”. Як Ви думаєте, без неї футбол Сіверщини стане сумнішим?

– Коли жіночий футбол з’явився, він привернув увагу глядачів – різноманітність, коли можна подивитися як грають жінки, приваблює. Я, звичайно, прихильник чоловічого футболу, але, думаю, що Чернігову й чернігівцям було приємно ходити на футбол та дивитися на жінок…

– У сезоні 1998/99 Ви потрапили у “Десну”. Як опинилися у команді та якою була атмосфера у клубі?

– На збори мене запросив Юхим Школьников, там же ми підписали контракт на 1 рік. Тоді грали 2 гри на виїзді, потім 2 гри вдома, тому прямо зі зборів ми поїхали на гру. Перший матч був проти ФК “Львів”, я вийшов на заміну на 54-й хвилині, зі Львова поїхали у Луцьк до “Волині”. Ми, напевно, місяць не були вдома, й лише потім приїхали до Чернігова. Але той сезон вийшов провальним. Ми вилетіли з Першої ліги у Другу…

Тоді фінансування було… скажімо так, не таке як хотілось би. Атмосфера у команді була нормальною, готувалися, але відрив у турнірній таблиці був такий, що розуміли: можемо не зберегти місце у Першій лізі. Виходили на кожну гру, билися, але не набирали очок.

– Якщо вірити Вашій офіційній статистиці, у тому ж сезоні 1998/99 Ви грали за “Фортуну-Чексіл” у міні-футбол. Як встигали грати за дві команди й наскільки складно було переходити з класичного футболу у міні?

– Тоді у Чернігові тільки-тільки з’явився міні-футбол, ми заявилися, здається в Першу лігу. Чемпіонат, в основному, проходив взимку, коли у “Десни” була пауза, був вільний час, відпустка. За “Фортуну” грали більше для себе – нам оплачували виїзди, але фінансово… Це вже потім була команда професіоналів, яка грала у Вищій лізі з міні-футболу, а тоді все трималося тільки на ентузіазмі. Зарплат та преміальних у нас не було.

Володар Кубку України

– Чому надовго не затрималися в “Десні” та вже в сезоні 1999/2000 перейшли у “Рігонду” (Біла Церква)?

– Ми вилетіли у Другу лігу, змінилося керівництво, тренерський штаб очолити Юрій Миколайович Грузнов. На зборах Віктор Рудий запропонував: “Давайте поїдемо у Білу Церкву”. Ми вирішили спробувати, приїхали на збори, я сподобався тренерам, але на зборах отримав травму гомілкостопа, яку ніяк не міг вилікувати. Це був “чорний” рік: тільки виходив на тренування, отримував рецедив… Тому у Білій Церкві у мене не вийшло. Я поспілкувався з тренерами і ми вирішили, що я поїду додому, вилікуюсь і приїду. Але я так й не повернувся: спочатку пограв за чернігівське “Динамо”, а потім мені подзвонили з Варви і я поїхав до “Факелу”.

– У 2008 році Ви повернулися у наш клуб, але вже у “Десну-2”. Розкажіть про ту команду та Ваші функції у ній.

– Тоді змінився президент, прийшов Савченко, організував другу команду, й ми, “Десна-2”, почали з КФК. Сергій Миколайович Бакун запросив мене допомагати й у грі, й у тренерській роботі – тобто на посаду граючого тренера. Але нам дали замало часу: президент скоро змінився й вирішили, що команду утримувати невигідно.

– Згідно з офіційною статистикою Вашим останнім клубом був “ЛКТ-Славутич”. Зараз десь граєте, або вже повісили бутси на цвях?

– Кар’єру гравця закінчив у ЛКТ приблизно у 2015 році. Тоді я вирішив, що за молоддю вже не встигаю. Зараз тільки ветеранський футбол й робота у СДЮСШОР “Десна”.

– Якщо вибирати найбільш пам’ятну історію, пов’язану з Вашою ігровою кар’єрою, щоб згадали?

– Найбільш пам’ятною стала перемога у Кубку України серед аматорів у сезоні 1996/97. Тоді ми у складі чернігівського “Домобудівника” грали на стадіоні Гагаріна, було багато глядачів, я у фіналі забив гол, за цей матч мені подарували магнітофон.

– А якщо згадувати історію, яка пов’язана з “Десною”?..

– Один з останніх матчів у Першій лізі. Тоді ми вже розуміли, що вилетимо, але вдома обіграли “Кремінь” (Кременчук) 5-1. Ми психологічно розслабилися, грали у своє задоволення та гра виходила.

Завдання – закріпитися у Вищій лізі

20170604_123856– Коли почали тренувати та чому вибрали шлях саме дитячого тренера?

– Я з дитинства у футболі, мені це подобається, та й працювати з дітьми мені до душі. Потрібно було з чогось починати. Хоч це, напевно, і найперша тренерська сходинка, але найбільш складна – займатися з дітьми. Потрібно знати дитячу психологію. Вирішив набратися досвіду, а як воно буде далі – подивимося. Зараз я набрав групу гравців 2009 року народження та треную випускний 2002 рік. Днями починається Вища ліга дитячо-юнацької футбольної ліги України, ми їдемо до Вінниці у гості до ВОДЮСШ. Гра у неділю, 9 серпня. У вівторок, 4 серпня розпочався юнацький чемпіонат області, ми зіграли 0-0 зі школою “Юності”, але зараз будемо планомірно готуватися до виїзду у Вінницю.

– Які у Вас та Вашої команди плани на сезон?

– З 2009 роком ми будемо вчитися, тренуватися, покращувати техніку, роботу з м’ячем. Група ще формується. У команди U-17 випускний рік, я їм кажу: “Ви повинні показати через що ми пройшли, чому навчилися”. Хтось після випуску потрапить у першу команду, хтось у U-19. Але поки завдання вдало виступити у чемпіонаті України, як кажуть, “не пасти задніх”. Ми (СДЮСШОР “Десна” – прим.) тільки у цьому році вийшли до Вищої ліги й буде прикро відразу повертатися у Першу. Завдання – закріпитися у Вищій лізі.

– Чи є у Вашій команді таланти, можете когось виділити?

– Не хочеться когось виділяти. Є команда, футбол – колективний вид спорту. У нас є перспективні хлопці. Все залежить від них, як вони проведуть нинішній сезон, як вони себе покажуть.

– Випускники СДЮСШОР нинішнього року склали основу команди U-19. Як Ви вважаєте, те, що “Десна” грає у УПЛ – є додатковою мотивацією для Ваших хлопців?

– Звичайно. Мотивація велика. Хлопці все розуміють, вони знають, що з’явилися U-21 та U-19, й у них є великий шанс туди потрапити.

Ви відвідуєте гри “Десни” U-19 та U-21 й знаєте, що у нинішньому сезоні вони ще не перемагали. Як думаєте, чому та коли прийдуть перемоги?

– Якщо брати U-19, я думаю, хлопцям складно відразу перейти з дитячого футболу в юнацький, тим більш суперники, як правило, на рік старше за наших футболістів. Змагання рівня вище, ніж було у ДЮФЛУ. Я дивився останню гру з “Карпатами”, і, використай наша команда свої моменти, вони могли б взяти очки. З кожною грою хлопці сміливішають. У першому турі вони потрапили під каток – “Динамо” (Київ), збалансована команда, у якої в основному грають збірники. Багато наших футболістів, я думаю, перегоріли ще до самої гри. Але зараз з кожним матчем додається впевненість і, я думаю, вони почнуть брати очки.

Якщо говорити про U-21 то тут теж команда, в основному, з місцевих хлопців, багато з яких два роки тому були нікому не потрібні. Сергій Бакун з ними працював, у минулому році вони виступали у чемпіонаті області як “Десна-2”. Зараз обласні команди вже були б раді бачити цих футболістів у своїх рядах. Хлопцям потрібно просто щільніше спрацюватися з тренерами. Правда у дублі складніше, так як вони більше залежать від основної команди й того, кого з гравців основного складу їм дадуть для отримання ігрової практики.

– Ви виступаєте за ветеранів “Десни”. Зараз на команду чекають ігри фінальної частини чемпіонату України у віковій групі 35 +…

– Так, ми вийшли у фінал. 13-14 вересня у Бучі пройдуть вирішальні матчі Фіналу Чотирьох. Головне завдання для нас – зібрати найсильніших. Багато наших гравців до сих пір виступають у чемпіонаті області, чемпіонаті України серед аматорів, а календар складений так, що у них як раз у цей час матчі.

– Чим займаєтеся поза футболом, які у Вас хобі?

– У мене є сім’я, якій потрібно приділяти час. Іноді хочеться виїхати на свіже повітря. Я не фанат риболовлі, але час від часу посидіти на річці з вудкою можна.

– Буває, що впізнають на вулиці?

– Багато батьків, вихованців. Я думаю, всі хто займався футболом у Чернігівській області мене знають.

– Напевно Ви помітили, що незважаючи на те, що після закриття Східної трибуни, стадіон імені Гагаріна вміщує не так вже й багато людей, з кожним туром на трибуни приходять все менше народу. Якщо на матчі з “Шахтарем” було 5,5 тисяч, то на грі з іншою донецькою командою – “Олімпіком” всього 3567. І це при тому, що “Десна” вперше грає у Прем’єр-Лізі. Як ви думаєте, чому так відбувається?

– Я вважаю, що у Чернігові, навпаки, футбольний бум – перший раз у місті Прем’єр-Ліга. На останній грі заповнюваність була. Але зараз “сезон картоплі”, були вихідні, багато хто поїхав у села допомагати батькам, я думаю, тому людей було менше. Будемо сподіватися, що у матчі з ФК “Арсенал-Київ” буде аншлаг й “Десна” добуде першу домашню перемогу.

– Щоб побажали команді?

– Успіхів. Стабільності, як фінансової, так й в ігровому плані. Команда показує непоганий футбол. Просто, напевно, не вистачає досвіду виступу саме у Прем’єр-Лізі.

Додамо, що у той час як дві команди СДЮСШОР “Десна” U-17 та U-16 відправляться до Вінниці, у Чернігові, також проти вінницької ВОДЮСШ битимуться “синьо-білі” з команд “Десни” U-14 та U-15 . 9 вересня о 12-00 на стадіоні “Хімік” в обласному центрі “Десна”, складена з футболістів 2004 року народження, прийме однолітків з Вінниці, а о 14-00 там же розпочнеться зустріч “Десна” – ВОДЮСШ у дивізіоні U-15.

08.09.2018

Новини

футбол

Баннер Фан Клуб
Париматч Баннер Магазин

Партнери

Слідкуйте за нами