Павло Шостка: «Мрію потрапити в основу «Десни»
У перший день літа Україна відзначає День захисту дітей. Напередодні цього свята ми порозмовляли з 17-річним захисником «Десни» U-19 Павлом Шосткою: про те, чи почувається він дитиною, що таке – бути дорослим, карантин та про те, чи готовий він, у разі необхідності, допомогти команді ще у цьому сезоні…
З Кобижчи у Прем’єр-Лігу
– Розкажіть як Ви опинилися у «Десні» U-19: як проходив відбір та чому обрали саме наш клуб?
– Взагалі я з села Кобижча Бобровицького району й почав займатися футболом у 8 років у бобровицькій ДЮСШ. У Чернігів я переїхав у 7 класі – в 2015 році, задля того, щоб грати за СДЮШОР «Десна». Тоді ж почав жити окремо від батьків у школі-інтернаті на Подусівці. Ініціювала переїзд мама. Проте в мене було право вибору.
На зборах «Десни» U-19 опинився після дзвінка мого тренера по СДЮШОР Володимир Михайлович Мацути: він сказав, що мене хоче бачити на зборах тренер U-19…
– Як Вас прийняли у команді та чи не було «дідівщини» з боку гравців 2001 року народження?
– Ні, «дідівщини» не було, а прийняли мене добре.
У осінній частині чемпіонату Ви рідко грали за «Десну» U-19: лише 4 виходи на заміну. У той же час в двох весняних іграх на Вашому рахунку 180 хвилин у двох матчах та 1 гол. Наскільки складно було відчувати себе запасним восени та як вдалося завоювати місце в основі?
– У СДЮШОР я грав лівого захисника. А ось коли перейшов до U-19, почав грати не на своїй позиції – у центрі захисту. Тому восени було складно виступати на рівні Прем’єр-Ліги U-19 на не звичній позиціі. Проте потім я звик до місця у центрі захисту – навіть тренуватись стало легше!
– Кажучи про «Десну» U-19, на жаль, не можна не згадати не дуже втішний результат – останнє, 13-те місце (хоча переможців цього сезону не визначали). На що особисто Ви розраховували перед початком сезону та чи вважаєте Ви, що, у разі якщо б чемпіонат УПЛ U-19 був дограний, команда змогла б показати кращий результат?
– На початку сезону я розраховував на кращий результат, але в нас це не вийшло… Якщо б продовжили чемпіонат то, думаю, змогли б взяти кілька очок…
– Весна почалася для Вас багатообіцяюче – гра в основі за U-19 + потрапляння у заявку «Десни» U-21. Наскільки завадив карантин?
– Так, все почалося добре. Проте карантин не завадив, а дав шанс набрати кращу форму – зараз тренуюся кожного дня, й, здається, фізичні кондиції навіть краще, ніж на початку весни. Хоча подивимося восени – як воно буде…
Очікування, мрії та свято
– На жаль, чемпіонати U-19 та U-21 були завершені достроково, але змагання основних команд УПЛ продовжуються. А це значить, що, за певних обставин (у разі травм або дискваліфікацій футболістів основного складу), Олександру Рябоконю можуть знадобиться й гравці молодіжних команд. Чи тренуєтеся зараз, як підтримуєте форму та чи готові, у разі необхідності, допомогти команди у цьому сезоні?
– Звісно тренуюсь кожного дня: роблю вправи з м’ячем та бігові… Був би дуже радий допомогти команді, якщо моя допомога буде потрібна.
– Як Ви вважаєте, наскільки складно основні команди грати після виходу з карантину та на що зможе розраховувати «Десна» у фінальній частині чемпіонату?
– Думаю, складно буде всім командам. Але дуже хотілося б бачити «Десну» у трійці – ми на це заслуговуємо!
– Вас можна назвати мрійником? Й, якщо так, то про що Ваша головна мрія?
– Звісно можна. Мрія в мене завжди одна: грати у футбол на високому рівні – хочу потрапити в основу «Десни»!
– Першого червня буде відзначатися день захисту дітей. Вам поки що 17 років, й, за українським законодавством, Ви – ще дитина. Як думаєте, яка зараз основна проблема дітей в Україні – як та від чого їх треба захищати?
– Напевно головна проблема сучасних дітей – це відеоігри та смартфони: я вважаю, що потрібно більше часу проводити з друзями в реальному житті, а не у відеогрі.
– Взагалі, чи відчуваєте Ви себе дитиною або вже живете повноцінним дорослим життям?
– Я живу повноцінним дорослим життям, яке почалося ще 5 років тому – коли залишив батьків та переїхав у Чернігів. Тому ні, дитиною себе не відчуваю.
– Буквально через кілька днів – 24 червня, Ви відзначатимете 18-річчя. Як плануєте відсвяткувати? Та чи дійсно, на Вашу думку, з набуттям повноліття людина та життя людини кардинально змінюється?
– Планую відсвяткувати день народження вдома: з близькими друзями та сім’єю. Вважаю, що з набуттям повноліття життя людини не надто змінюється: просто в цієї людини з’являється більша відповідальність.
– Щоб Ви побажали юним вболівальникам «Десни» та усім дітям України у день свята?
– Головне – це здоров’я . Ну й бажаю наполегливо йти до своїх мрій.
