Ілля Караващенко: «Після гри з «Колосом» хочу щиро посміхнутися суперникам»
Ілля Караващенко – вихованець донецького «Шахтаря», який приходив взимку з метою стати третім воротарем команди. Але травма перекреслила плани молодого голкіпера. Про футбольний шлях, який змінила україно-російська війна, здоров’я, гру зі «Львовом» та очікування від протистояння з «Колосом» воротар розповів в інтерв’ю клубній пресслужбі.
– Ви починали займатися футболом на Луганщині. Розкажіть, наскільки війна змінила Ваше життя, й, зокрема, Ваш футбольний шлях?
– До того я грав в академії луганської «Зорі». Після початку війни в мене була пауза. Не збиралися їхати з Луганська, але в останній момент родичі з Києва витягнули нас з мамою до себе: я перейшов у КОДЮСШ (Щасливе). Потренувався там місяці чотири та мене забрали у донецький «Шахтар». Тож для мене, можна сказати, переїзд зіграв на краще, у футбольному плані.
– А як взагалі привернули увагу «Шахтаря»?
– Тренувався на футбольному полі після школи: просив хлопців, щоб били по воротах. Повз проходив тренер «Шахтаря» (академія на той час вже базувалася у Щасливому), який запросив на тренування.
– У «Десну», по-менш, наскільки це відомо, Ви приходили в якості третього воротаря команди. Але одразу отримали травму. Зараз вже вдалося відновитися на 100 відсотків?
– Не люблю казати: після того як пропустив півроку, й досі може десь потягувати… Роблю процедури – усе гаразд. Тож на 85-90% так, відновився.
– Як оцінюєте свої шанси на боротьбу за місце в основному складі команди?
– Шанси є завжди. Не важливо хто твої конкуренти – хоч сам Буффон. Від мене залежить те, як я буду працювати, прогресувати. Ми не знаємо що буде завтра. Мабуть через тиждень чи місяць я буду основним воротарем… Головне – працювати. А там – як вийде.
– Травма змусила наполегливіше працювати, чи навпаки дещо зневірилися?
– Став більше часу приділяти підготовки перед тренуванням, займатися індивідуально, робити розтяжку… Почав приділяти собі, своєму здоров’ю, більше часу. Пропустив багато, й не хочу, щоб таке повторювалося.
– Знаєте, що минулого тижня всі три команди нашого клубу поступилися «Львову». Як думаєте, з чим пов’язана ця невдача?
– Напевно про це знає лише Бог. Так, вийшло, що жодна вікова група зараз не взяла жодного очка… Десь не підготувалися, не вірно підійшли до гри… Про причини мають казати тренери. Моя справа – працювати та показувати результат.
– Який зараз настрій у Вас та в команді загалом? Чи готові взяти реванш у матчі з «Колосом»?
– Так, налаштовуємося на те, щоб відібрати очки. «Колос» – непроста команда. Є багато знайомих по «Динамо» та «Шахтарю», які зараз грають за ковалівців. Вони телефонують, кажуть: «Готуйтеся!». Хочеться показати, що ми теж чогось варти, що ми – Команда. Після того, що казали колеги з «Колосу», є велике бажання після гри підійти до них, потиснути руку та… просто щиро посміхнутися.
Інтерв’ю підготував Сєргєй Карась
