Георгіос Ермеідіс: «В Греції знають, що український футбол досить сильний»

Сьогодні, 17 листопада, відзначається міжнародний день студента. Напередодні свята ми поговорили зі студентом Афінського коледжу, першим грецьким легіонером в історії «Десни» Георгіосом Ермеідісом. Про важливість навчання, першу хвилю коронавірусу, футбол, й навіть архітектуру, читайте у нашому інтерв’ю…

Чернігівський Джордж

– Ви прийшли у «Десну» з «Паніоніоса», який сезон 2020/21 проводить в «Гамма етніки» – третьому за силою дивізіоні грецького футболу. Розкажіть, як потрапили в «Паніоніос» і як взагалі прийшли в футбол?

– Я народився в Москві, хоча ще в моєму ранньому дитинстві ми з батьками переїхали до Греції. Мій тато грав у хокей, але, так як цей вид спорту не дуже популярний в Греції, я вирішив спробувати себе у футболі. Займався в спортшколі в Афінах, а років у 11-12 мене запросили до «Паніоніоса». Команда тільки за підсумками сезону 2019/20 вилетіла з Суперліги, а до цього грала в найсильнішому дивізіоні Греції. Виліт з еліти пов’язаний якраз з карантином – під час обмежень, пов’язаних з коронавірусом, гравці почали розходитися по інших клубах…

– У минулому сезоні в «Десні» виступали відразу три футболісти, які мали досвід гри в Греції: Рєнат Мочуляк і Віталій Приндета (екс-«Платаніас») і Орест Кузик (екс-«Яніна»). Чи чули Ви, граючи у Греції, щось про цих футболістів? Наскільки, взагалі, в Греції відомий український футбол і, зокрема, «Десна»?

– Обидва клуби – і «ПАС Яніна», і «Платаніас» – вони відомі, але ані про Мочуляка і Приндету, ані про Кузика, якщо чесно, не чув. Всі знають, що футбол в Україні досить сильний – ті ж Чигринський і Шахов грають за «АЕК»… Але грецькі вболівальники не дуже пильно стежать за українським футболом.

– «Десна» – перший закордонний клуб у Вашій кар’єрі. Що найбільше здивувало в Україні?

– Коли сюди приїхав, сподобалася атмосфера. Прекрасні доброзичливі люди і, взагалі, мені по духу дуже подобається ця країна!

– У команді Вас називають «Жора». Наскільки звикли до такого скорочення і як Вас скорочено називали в Греції?

– У Греції – Йоргос або, на англійський манер, Джордж. До Жори теж вже звик. Ніяких проблем.

– На жаль, через коронавирус вболівальники поки не можуть побачити Вас у грі. Розкажіть: хто такий Георгіос Ермеідіс і які його головні футбольні якості?

– Вигравати протиборства у мене виходить за рахунок швидкості і бажання боротися, так що можна сказати, що я – непоступливий: просто так точно не здамся.

Дебют та плани на сезон

– Ви вже дебютували за «Десну» U-21. Як Вам рівень турніру? Якщо порівнювати з Грецією, де, як я розумію, Ви теж грали переважно на молодіжному рівні, чи є якісь відмінності в грецькому і українському футболі?

– Не сказав би, що рівень якось відрізняється, та й стиль футболу той же – в Греції просто так не поступаються. Єдине – в Греції я грав в турнірі U-19, так як чемпіонату U-21 там немає.

– Які у Вас плани на сезон 2020/21, що має статися, щоб Ви вважали його успішним?

– Хочу грати за основу «Десни» – це буде успіхом. Якщо буду тренуватися, працювати більше, ніж інші – все реально.

– Саме на флангах півзахисту в «Десні» зараз, напевно, найбільша конкуренція, так як тут грають Волков, Калітвінцев, Старенький, Гуцуляк, Мудрик, Картушов, і, за необхідності, ці позиції можуть «закрити» Белич, Тотовицький, Арвеладзе, Конопля та Западня… З огляду на це, чи не боїтеся конкуренції?

– Не боюсь і готовий боротися за місце в складі: в «Десні», як Ви зазначили, є на кого рівнятися!

– Ваш дебют за «Десну» вийшов не зовсім звичайним, так як, хоча матч був домашнім для нашого клубу, через карантин, він проходив у Щасливому. На Вас, як на іноземцеві, якось позначився карантин? Чи були проблеми при переїзді?..

– Я повинен був прилетіти раніше, але довго чекав на українську візу. Після прильоту здав ПЛР-тест, відсидів тиждень у Києві, здав тест ще раз і все – приїхав до Чернігова…

– Навесні в Україні був більш жорсткий карантин. Майже три місяці все сиділи вдома, а в футбол не грали. Як цей період, першу хвилю коронавируса, переживала Греція?

– У нас все починалося в березні і закінчилося в липні – тренування в цей період були тільки індивідуальні. Я самостійно підтримував форму. Щоб сходити хоча б в супермаркет, потрібні були якісь довідки… Інакше – штраф. Все було досить жорстко!

– Якщо порівняти з тим, що Ви побачили в Україні після прильоту – наскільки український карантин відрізнявся від грецького?

– Та не дуже сильно. Просто в Греції особливо не дозволяють ходити, гуляти, навіть просто так ходити в магазини. Тут, в Україні, з цим простіше, наскільки я бачу.

Студентський шлях

– Ви вільно розмовляєте російською, хоча, як я розумію, в грецьких школах цю мову не вчать. Скількома мовами володієте і де вчили?

– Знаю три мови: грецьку, російську та англійську. Російською спілкуємося в сім’ї. Хоча грецьку теж вважаю своєю рідною, так як довго жив у Греції.

– Наскільки незнання української мови заважає в Чернігові, або в побуті вистачає і російської?

– Російської вистачає – більшість чернігівців в магазинах, та й просто на вулицях, спілкується нею. Хоча українську на вулицях теж чув: можу сказати, що вона набагато відрізняється від російської. Чи вийде вивчити українську? Звичайно вийде, вже над цим працюю.

– Так як Греція – теж православна країна, наскільки православна архітектура Греції відрізняється від того, що побачили в Чернігові?

– Містом поки що особливо не їздив – максимум у центр. Храм бачив тільки один – Всіх святих Чернігівських. Православна архітектура України набагато красивіша: більш величні храми і монастирі… Так як по приїзду в Україну тиждень пробув у Києві, був час на паломництво.
Різниться сприйняття свят. Не знаю ще як відзначають великі церковні свята в Україні, але в Греції на Різдво і Великдень закриваються практично всі підприємства. Майже вся країна йде в храми.

– Розкажіть де і на кого вчитеся, і, власне, як поєднуєте навчання в Греції і роботу професійним футболістом в Україні?

– Вчуся на спортивного менеджера в Афінському коледжі (Κολλέγιο (ν) Αθηνών). Зараз, перед переїздом до Чернігова, перевівся на «заочку», а взагалі вчуся на другому курсі. Раніше навчався «очно»: о 8 ранку тренування, потім йшов на навчання. Якщо щось не встигав, приїжджав і здавав самостійно. Тепер же більшість іспитів можна буде здати по скайпу. Не думаю, що для мене це буде складно.

– Наскільки студентство – важлива частина Вашого життя?

– Хочеться здобути освіту. Тому ставлюся до навчання серйозно.

– Щоб Ви побажали Вашим колегам-студентам напередодні свята?

– Бажаю добре здати сесію і, взагалі, успіхів у навчанні. І, найголовніше, всім здоров’я!