2010 – 2012. Два сезони – п’ятеро наставників
Скала, але не Невіо
Вісім календарних матчів 2010 року «Десна» провела без головного тренера. Його обов’язки, починаючи з другого туру, тимчасово виконував Олег Мельниченко. В семи зустрічах під його орудою було набрано чотирнадцять очок. А потім команду вперше очолив іноземний фахівець – Олексій Скала. Незважаючи на грандіозні плани нового наставника, втілити їх не вдалося, та як Скала не знайшов спільну мову з командою. Тому «епопея» з іноземним тренером була недовго тривалою.
4 лютого 2011 команду очолив Анатолій Бєляй – 45-річний фахівець із Запоріжжя. Бєляй підсилив команду групою нових виконавців, і насамперед – своїми колишніми підопічними, з якими працював у попередні роки. Тож «Десні» виявилося до снаги узяти гору над ПФК «Суми», що рвався у першу лігу, та здолати ще одного фаворита – «Енергію» з Нової Каховки. Разом із тим було втрачено немало очок у поєдинках із середняками. Відтак вище п’ятого місця чернігівські футболісти не піднялися. Виконати поставлене завдання не вдалося, тому в команду прийшов новий тренер.
Замість Бєляя – Дереберін
Коментуючи призначення Олександр Деріберін головним тренером, виконавчий директор клубу Ігор Ушарук зазначив, що засновники СФК «Десна» вирішили поставити завдання виходу в першу лігу. І це, зокрема, намічено підкріпити кращим фінансуванням і кадровим підсиленням
Вболівальники, які були 30 липня на відкритті у Чернігові нового футбольного сезону, залишилися задоволені тим, що знову побачили у деснянських футболках «стару гвардію». Петро Кондратюк, Денис Анеліков, Богдан Кобець, Максим Боровков, Андрій Панчук – усі вони заслужили визнання, коли грали за «Десну», котра втратила першолігівський статус аж ніяк не за спортивними стандартами. Разом із тим посилення складу тривало і в ході самого осіннього напівсезону. Тож кадровий потенціал виявився достатнім для того, щоб гідно пройшла турнірну дистанцію. Починаючи з другого туру, Десна не зазнала жодної поразки. При цьому в домашніх матчах «випустили» тільки «Славутич», зігравши з черкащанами внічию.
Тогорічної весни Олександр Кожем’яченко, якому дароване тонке гольове відчуття, став найкращим бомбардиром «Десни» за всю її історію. Він, врешті-решт, випередив Геннадія Горшкова – найвлучнішого голеадора чернігівської команди в радянські часи. А дубль, зроблений Олександром у прем’єрному домашньому матчі чемпіонату 2011/2012, впритул наблизив його до канонірського рекорду друголігівських перегонів всеукраїнської першості. Найвищий здобуток був у колишнього гравця мелітопольського «Оскола» Олександра Капусти. В його активі – 103 забиті м’ячі. І тільки на один гол відстав від нього чернігівець. Усі свої голи Капуста забив у рамках другої ліги. А Кожем’яченко, крім 102 своїх «друголігівських» голів, має на своєму рахунку ще й 15 м’ячів на рівні першої ліги. Більше, ніж його мелітопольський опонент, чернігівський бомбардир відзначився і матчах на Кубок України. Причому Олександр забив два голи у ворота гранда вітчизняного футболу – донецького «Шахтаря».
Безперечно, заслуговує на увагу і наступний реєстр. За 20 років незалежності довести число забитих м’ячів у рамках однієї ліги чемпіонату (або першості) Україна до тризначної позначки вдалося лише сімом футболістам. В елітному дивізіоні цього домоглися Сергій Ребров, Максим Шацьких і Андрій Воробей, у першій лізі – Вадим Плотніков і Сергій Чуйченко, у другій – Олександр Капуста і Олександр Кожем’яченко
Чернігівську футбольну публіку Кожем’яченко радував більше десяти років. Свій перший гол у складі «Десни» він забив восени 1999-го. І восени 2011-го – останній. Тож його 117 голів – назавжди у футбольній історії Чернігівщини.
Програна путівка
В 2012 році деснянці готувалися до весняного напівсезону уже з Олександром Рябоконем. Перед Олександром Дмитровичем було поставлене завдання виходу в першу лігу.
Путівок же розігрувалося три. Дві мали дістатися переможцям групових турнірів, а третя – найсильнішій команді у матчах плей-офф за участю тих, хто посяде другі місця, і аутсайдера першого дивізіону. Становище ж лідерів у групі А перед весняним напівсезоном було таке: Суми”– 40 очок, Десна- 39, Славутич Черкаси – 33.
На старті чернігівці не засиділися. Вони, зокрема, узяли реванш за поразку в першому колі у Сумах. Загалом же у квітні деснянці виграли п’ять матчів поспіль: три – вдома і два – у гостях. Десять голів було забито і тільки один пропущено А ось сумчани на цьому турнірному відрізку втратили чотири очки. Однак попереду було ще сім турів.
Набравши у 23-24 турах матчах лише одне очко, «Десна» за лічені дні розтринькала свої шанси у боротьбі за перемогу в груповому турнірі. За два ігрові дні до фінішу уперед вийшов ПФК «Суми». Разом із тим на участь у матчах плей-офф за першолігівську прописку чернігівська команда уже напрацювала. З надіями відтіснити її з другої турнірної сходинки черкаський «Славутич» розпрощався остаточно.
До речі, перед домашнім поєдинком із «Украгрокомом» безпрограшна серія чернігівців сягнула двадцять однієї гри, а на своєму полі вони не поступалися уже майже півтора сезони. Відтак було передчуття , що ось-ось підтвердиться істина: команд, які не програють, не існує. І сталося це у суперважливому для Олександра Рябоконя та його підопічних матчі Уже на початку зустрічі шкіряна куля, пущена «аграрієм» Шмиговським метрів із двадцяти двох, влетіла у сітку поряд зі стійкою. Щоправда, у середині першого тайму рівновага була відновлена. З подачі Павелька м’яч головою забив Полтавець. Однак після перерви восьмий номер гостей Калиновський спромігся оформити хет-трик. Він і гол забив із гри, і два пенальті реалізував..
Не кращим чином деснянці провели і гостьове дербі з «Єдністю». На вщерть заповненому стадіоні у Плисках рахунок у першому таймі відкрили господарі поля, а після перерви рівновагу відновив Чепурненко. На більше гості не спромоглися.
У свою чергу сумчани здолали вдома «Славутич» і на виїзді – «Прикарпаття» Відтак за два тури до фінішу підопічні Ігоря Захаряка стали одноосібними лідерами. Вони виперелжали «Десну» на два очки.А лстаточною розв»язкою став центральний поєдинок передостаннього туру. «Десна» приймала новокаховську «Енергію». І поступилася – 1:2. Турнірним же наслідком цього стало те, що ПФК «Суми» достроково здобув перемогу в груповому турнірі і путівку до першої ліги, «Десна» ж остаточно «застряла» на другій сходинці
І ось на календарі – 30 травня 2012 року. Кілька десятків чернігівсьих фанатів приїздили у Хмельницький, де на тамтешньому стадіоні «Поділля» суперником «Десни» у першому матчі плей-офф був «Авангард», котрий фінішував другим у групі Б. Вирішальною могла стати 47-а хвилина гри, коли захисник краматорців у своєму штрафному майданчику підкатом ззаду брутально збив Бовтрука. Але суддя і оком не моргнув. А коли минала 68-а хвилина, авангардівець Козьбан метрів із сімнадцяти рішуче спрямував м»яч у нижній кут воріт. Голкіпер Ширяєв на цей удар зреагував, але шкіряну кулю не приборкав.
0:1 – саме такий результат було внесено у протокол матчу. Отже, завдання не виконали….
2012/2013. Третє підвищення
Футбольні реалії продиктували експериментальну систему розіграшу у другій лізі, де неухильне зменшення кількості команд останнім часом сягнуло майже критичної межі. Як і раніше, у сезоні 2012/2013 вони змагалися у двох групах. Разом із тим перегони пройшли у чотири кола і два етапи. На першому етапі у кожній з груп визначилися шістки сильніших, які і розіграли у два кола по путівці до першої ліги.
І можна сказати, що цей сезон був для «Десни» тріумфальним. Як зазначали футбольні оглядачі, вони були кращими за всіма показниками. Провівши загалом 30 матчів, підопічні Олександра Рябоконя досягнули наступного результату: 20 перемог, 8 нічиїх і одна поразка. 55 голів було забито і лише 22 пропущено.
«Десна» – у першій лізі
19 травня 2013 р. трапилося те, що уже впродовж тривалого часу вважалося невідворотним. Чернігівська «Десна» достроково – за три тури до фінішу – виборола першолігівську путівку.
Команда підвищилися у класі, здобувши переконливу перемогу над черкаським «Славутичем», якому у свою чергу три очки були необхідні як повітря. Після фінального свистка на стадіоні панувала справжня ейфорія. Глядачі палко вітали усю чернігівську команду та головного тренера Олександра Рябоконя.
На поле виходили
У складі золотої «Десни» 2012/2013 виступали 27 гравців. Найбільше – по 29 – матчів зіграли лідери команди Кондратюк та Мельник. На одну гру менше провели Чепурненко та Бовтрук, на дві – Каваців, на три – Федоренко.
Далі Бровкін і Луценко – по 25, Фурта – 24, Жук і Кобець – по 23, 22 – Чуланов, 21 – Малюк і Стеценко, 19 – Анеліков і Черненко, 17 – Воронченко, 14 – Картушов.
Після фінального свистка «Десні» як чемпіону другої ліги було вручено Кубок. Були й індивідуальні нагороди – золоті медалі і дипломи. І, звісно, цей тріумф назавжди вписаний в історію команди. Показово, що за підсумками сезону 2012/2013 одразу шестеро гравців «Десни» включені до підготовленого популярним сайтом списку 22 найкращих футболістів групи А другої ліги. Трьом нашим півзахисникам Картушову, Бовтруку і Чепурненк були віддані перші номери на їхніх ігрових позиція і другі номери захисникам – Мельнику, Кондратюку та Жуку.
Хоча й недорахувалися сімох
Провівши один із найвдаліших у своїй історії сезонів ,«Десна» узяла новий старт. Перед цим були швидкоплинні приготування, під час яких зіграно чотири спаринги (3:0 і 1:3 – з київським «Динамо-2, 6:0 –з добрянським ФК «Полісся-Юність» і 3:1 – з київським «Локомотивом»).
Що стосується кадрових ротацій, то вони, скажемо так, оптимізму не додавали. Підготовка до сезону 2014/2015 велася без низки ряду гравців, котрі виступали за «Десну» раніше. Безперечною втратою номер один став перехід в «Олександрію» одного з лідерів команди Євгена Чепурненка. У свою чергу Юрій Плєшаков, котрий більше інших гравців команди відповідав амплуа нападника, але більшість часу лікувався, вирішив після річного перебування у «Десні» пошукати футбольне щастя у дніпродзержинській «Сталі», яка пробилася у першу лігу. В Польщу перебрався півоборонець Роман Мачуленко. Прагнучи очевидно, мати більшу ігрову практику, в «Миколаєві» опинився захисник Олександр Стеценко.
Ще троє гравців затрималися у Чернігові лише на кілька місяців. Зокрема, Антон Крамар, котрий не зіграв на такому рівні, як від нього, виконавця з прем’єрлігівським досвідом, очікували, перейшов у кіровоградську «Зірку». А оборонець Анатолій Бурлін і півоборонець Віталій Грицай відгукнулися на пропозицію поборотися за путівку в першу лігу у складі ФК «Черкаський Дніпро».
Воднораз залишився у «Десні» талановитий півоборонець Єгор Картушов, якого впродовж тривалого часу «сватали» у прем’єрлігівський «Олімпік», І влітку 2014-го у «Десні» це, безперечно, була головна кадрова новина. Разом із тим повернувся у стрій оборонець Вадим Жук.
Кубковий поєдинок. Глядачам – задоволення, «Дніпру» – очки
23 серпня, напередодні Дня незалежності, у Чернігові відбулося яскраве футбольне дійство. Ним став матч 1/16 фіналу розіграшу Кубка України 2014/15 р.р. між «Десною» і віце-чемпіоном країни дніпропетровським «Дніпром». На стадіоні цього разу зібралося більше семи тисяч глядачів, і частину виручених коштів (а квитки для дорослих коштували 30 і 20 гривень) вирішено було передати на потреби, пов’язані з антитерористичною операцією на сході країни.
Одразу скажемо і про те, що, поступившись з рахунком 0:1, господарі виграли в очах своїх прихильників. Завдяки ж чому вдалося гідно протистояти об’єктивно сильнішому опоненту? І чому все-таки єдиний гол, який вирішив долю путівки в 1/8 фіналу, було забито у наші ворота?
Затримавшись після матчу з «Хайдуком» на півтори доби у Києві, дніпряни напередодні гри з «Десною» прибули в Чернігів, де зупинилися в «Парк–отелі». У розпорядженні наставника гостей Мирона Маркевича було 28 футболістів. А задіяти він вирішив головним чином найперший резерв «основи». Втім, на поле стадіону імені Гагаріна вийшли, зокрема, і три гравці збірної України. У центрі оборони діяв Федецький, під нападаючим – Шахов, попереду – Селезньов. «Не можу сказати,що наші хлопці грали дуже добре. Але вони старалися, ніхто не лінувася»,- сказав на післяматчевій прес-конференції головний тренер дніпропетровців Мирон Маркевич. І додав; «Втім, зіграти так, як би ми хотіли, завадила «Десна». Господарі досить чітко діяли в обороні. А ми, крім стандартів, нічого, по суті, так і не створили».
Що стосується «Десни», то вона постала своїм найбільш оптимальним стартовим складом. А головне – команда виявилася максимально готовою у морально-психологічному сенсі і мала свій план ведення гри, який виявився несподіваним для суперника. Як підкреслив після гри Олександр Рябоконь, «почали упевнено, мандражу не було», а свій шанс, як і передбачалося, його підопічні насамперед «шукали у швидкісних атаках». І уже в дебюті гри, поспішивши «побувати на передовій», обидва наші центральні оборонці «запалювали пожежі». Спочатку ледь не вразив ціль Каваців. А затим прорив Мельника обернувся, було, тим, що суддя, не роздумуючи, «нагородив» червоною карткою Федецького (той «завалив» нашого капітана) і рішуче вказав на одинадцятиметрову позначку. Втім, ці покарання Яблонський швидко відмінив, зваживши на те, що боковий арбітр побачив офсайд.
Не можна було не завважити, що деснянці як справжні професіонали у свою чергу з усіх сил прагнули засвідчити: ми теж не ликом шиті. І це їм, окриленим, природно, й обіцяними в разі перемоги рекордними преміальними, вдавалося. Стрімкі рейди Бовтрука, тонкі ігрові ходи Картушова і Щедракова, злагодженість квартету захисників, сейви Федоренка – це окремі квіточки з букета, який суботнього надвечір’я команда дарувала футбольній публіці.
