Юрій Вернидуб: «Чернігів - прекрасне місто»
Підсумки кубкового “трилера” “Десна” – “Зоря” підвів головний тренер команди з Луганська Юрій Вернидуб.
– Кубкова гра: завжди ці матчі відрізняються таким характером. Прекрасно розуміли, що буде не легко. У чемпіонаті програли вдома “Десні” у Запоріжжі 0-2… У чомусь сьогодні хлопці теж проявили характер: програвали 0-1… Але це, ще раз, гра на кубок: зрівняли рахунок, а у серії пенальті нам більше пощастило. Хоча пенальті – це лотерея. Я радий, що ми пройшли далі. Хоча шанси були однакові у нас, й у “Десни”. Може бути, перевага трохи була на нашому боці, але гольові моменти були й у них, й у нас…
– Ви у Чернігові вперше: як Вам місто, стадіон, команда?
– У Чернігові не перший раз. Ще, зовсім пацаном, у 9-10 класі, приїжджав сюди на турнір “Шкіряний м’яч”. І коли грав у Другій лізі чемпіонату, у “Поліссі” (Житомир), ми з “Десною” були у одній зоні – доводилося грати. А так з 1982-83 років не був… Дуже гарне місто, мені сподобалося. Сьогодні прогулялися з тренерами. Дуже сподобалася церква, XII століття, якщо не помиляюся (мається на увазі П’ятницька церква, – прим.). Прекрасне місто, прекрасні люди. Залишилося, щоб мир у нас був на землі, й все буде добре.
– Юрій Миколайович, бувало, що “Зорю” критикували: мовляв пенальті не забивають. Сьогодні 5 з 5…
– Не буду брехати: пенальті ми не тренували. Ви знаєте, що у нас виконує пенальті Харатін, у тій же грі з “Маріуполем” підійшов Кочергін – не використав момент, ми 2-3 програли у чемпіонаті… Сьогодні, слава Богу, всі підійшли серйозно до цього компоненту й всі п’ятеро забили. А Заур виручив у потрібний момент. Тому ми й перемогли.
– Що Ви намагалися пояснити судді після закінчення основного часу матчу?
– Я ще місяця півтора-два тому сказав: “Я з суддями не сперечаюся”. Просто запитав чому однакові моменти по різному трактуються. Не більше того. Я не бачу сенсу щось обговорювати: свисток є, все-одно нічого вже не станеться, навіть якщо я буду сперечатися: ще потім й покарають. Тому я краще буду мовчати.
– Чи можна сказати, що ключовим моментом матчу став вихід Олександра Караваєва, який значно прискорив гру й саме з його підключення по центру почалася ваша гольова атака?
– Я дуже радий за Сашу. У нього зараз нелегкий період: він дуже багато ігор грає й у нашому клубі, й за збірну грає всі ігри від початку й до кінця. Я розумію як йому важко у фізичному плані. Але він молодець. Тримається. Пропустив гру з “Олександрією” через ту картку, яку отримав у Маріуполі. На сьогоднішній матч я не став його ставити відразу. Вирішив мінімально змінити склад, тому що у нас перед кожною грою змінюються 5-6 позицій. Хочеться вже вибрати тих хлопців, які будуть грати й, дійсно, з’явиться зіграність… Саша вийшов на поле й повів команду вперед як справжній капітан. За що я, як тренер, весь тренерський штаб, та й всі хлопці йому вдячні.
– У “Зорі” була не дуже вдала полоса. Чи допоможе вам у психологічному плані ця перемога?
– Я хлопцям перед грою сказав: “Нам ніхто не допоможе, крім нас самих”. Коли йде така смуга: не можемо виграти, забити не можемо, хоча є моменти… Нічиї, поразки… Потрібно докласти максимум бажання до того, щоб домогтися результату. Я думаю, хлопці сьогодні по-максимуму виклалися. Ніхто не плакав, билися до кінця. Я навіть в перерві сказав: “Хоч ми і програємо 0-1, я вірю, що все буде нормально. Ми самі повинні вирішити свою долю: шукати переломний момент”. Я вдячний Лєднєву, який сьогодні непогано вийшов на заміну, забив гол. Сподіваюся, що це знакова гра для нас і нашої команди: ми відчує впевненість і почнемо набирати обертів.
