Володимир Лобанов: «Бажаю «Десні» потрапити до Єврокубків»
Ми продовжуємо серію інтерв’ю з ветеранами нашого клубу й цього разу пропонуємо розмову з Володимиром Лобановим – єдиним чернігівцем, який грав не тільки за «Десну», а й за СК «Чернігів» (не плутати з ФК «Чернігів»), й навіть зараз продовжує бути кращим… вже серед ветеранів.
Єдиний чернігівець у чернігівській команді
– Ви розпочинали кар’єру у командах майстрів у дублі київського «Динамо» у 1973 році…
– Взагалі кар’єра розпочалася у 1970-му році, коли мені було 16. Тоді останній рік існував дублюючий склад «Десни» – ми грали у чемпіонаті області серед чоловіків. Потім був «Хімік», а звідти потрапив у дубль «Динамо». Тоді «Хімік» тренував Школьников, на одному з матчів й мене помітили селекціонери «Динамо». «Десни» на той час вже не було (з 71 по 77 роки команда не грала), тому переїхав у Київ.
– Ви були одним з небагатьох чернігівців, які грали за СК «Чернігів» – армійський клуб. Напевно це не дуже відома сторінка чернігівського спорту. Розкажіть, як сприймали СК «Чернігів» самі чернігівці, як команда грала та наскільки складно було у неї потрапити?
– Це був армійський клуб. У той час всі СКА України переїхали до інших міст: СКА (Одеса) грала у Тирасполі, СКА (Київ) – у Чернігові, СКА (Львів) – у Луцьку. В армію брали кращих. Й тому наша команда була одною з кращих в УРСР, адже тут грали хлопці з Вищої, Першої ліг радянського футболу. Я – єдиний з гравців СК «Чернігів», хто грав вільнонайманим, адже вчився у політехнічному інституті у Чернігові, на стаціонарі. У дебютному сезоні у СК «Чернігів» я потрапив у число 22 кращих футболістів України (серед гравців Другої ліги) за підсумками сезону 1975 року…
В принципі, так як «Десни» у той час не було, люди ходили на СК «Чернігів» – бо й команда була цікава, постійно у лідерах…
– Зараз багато хто висловлюють претензії сучасній «Десні» щодо того, що у команді мало корінних чернігівців. Як раз подібна ситуація була у СК «Чернігів» – колектив виступав у нашому місті, але Ви були єдиним чернігівцем у команді. Чи були тоді претензії з боку вболівальників до СК «Чернігів» щодо малої кількості чернігівців?
– Таких претензій не було, адже усі розуміли, що СК «Чернігів» – не зовсім своя команда. Своя, «Десна», повернулася лише у 1977 році…
Повернення «Десни» до команд майстрів
– Після 2 років у СКА, у 1976 році Ви повернулися у чернігівський «Хімік», який у той час грав серед колективів фізкультури. За радянськими мірками то була аматорська команда. Чому наважилися на таке пониження?
– У 1976 році СК «Чернігів» повернули у Київ та знову назвали СКА. А так як я вчився на денній формі навчання, то, звичайно, не міг нікуди переїхати. Тож залишився закінчувати навчання. До того ж перед «Хіміком» поставили завдання виграти турнір КФК та повернути «Десну» у Другу лігу… Що ми й зробили.
– На кого Ви вчилися та чому обрали професію, не пов’язану зі спортом?
– Я гарно знав математику, тож пішов на механічний факультет на інженера-технолога. Мене відпускали на матчі, але потім доводилося наздоганяти: лабораторні, практичні, заліки… Ніхто не допомагав та не «малював» оцінки. Навіть коли я приїхав з київського «Динамо» – кияни надіслали до інституту офіційний лист: «Просимо відпустили Лобанова В. М. для участі у чемпіонаті СРСР»… В інституті всі сиділи з великими очима: «Що за Лобанов, що за футболіст?!». Відпустили, але після повернення довелося відпрацьовувати все. Жодного блату. Дякую й за те, що відпускали…
– За «Десну» Ви відіграли 3 сезони та забили 14 м’ячів. Який матч чи м’яч найбільш пам’ятний?
– У складі «Десни»? Навіть не знаю… За СК «Чернігів» ми вдома виграли у «Волни» (Севастополь): 3-2, й всі наші голи забив я, до того ж м’ячі були на будь-який смак… «Десна» була все ж слабкішою: ми боролися, скажімо, за «золоту серединку», а з СК «Чернігів» змагалися за призові місця (у сезоні 1975 року чернігівці зайняли 4 місце у 6 зоні Другої ліги, – прим.).
– Ви закінчили кар’єру у командах майстрів дуже рано – у 26 років…
– Я півтора роки прослужив в армії, потім почав грати, але тоді якщо після закінчення політеху ти 3 роки не працюєш за спеціальністю, то диплом анулювався. А я не для того 5 років корячився-вчився… Тож довелося працювати за спеціальністю. Через це з професійним футболом довелося закінчити. Потім грав у «Комунальнику», 18 років працював на радіозаводі – там також грав за «Луч», потім знову за «Хімік»…
Чемпіон 65+
– Ще один екс-гравець «Десни» Володимир Стоян розповідав, що після того як він закінчив грати за команди майстрів, саме Ви повернули його до футболу…
– Так. У 1977 ми разом грали за «Десну», потім він поїхав до Черкас. Але в нього була місцева дружина. Й ось у 32 роки він повернувся до Чернігова, ми зустрілися. Я кажу: «Де ти?». Він говорить: «Ніде не граю, та в мене й форми немає». «Давай до нас у команду, в нас сьогодні гра», – відповідаю я. Він вийшов, я йому віддав 2 паси, він зробив дубль. З того й пішло.
– З Володимиром Стояном Ви граєте до цього часу й наприкінці 2019 року у складі команди «Ветеран-Десна-Чернігів» виграли «золото» першості України з міні-футболу у віковій категорії 65+. Розкажіть про цю перемогу.
– У 2017-му ми вигравали чемпіонат з міні-футболу у категорії 60+, який походив в Одесі. В минулому році поїхали до Черкас на чемпіонат 65+, в якому брали участь 8 команд. Це був перший подібний чемпіонат у цій категорії. Команди приїхали з усією України. Клас суперників був серйозний, але наш виявився вищим. «Десна-Ветеран-Чернігів» складалася з Миколи Заболотного, воротаря Валерія Свєшнікова, Анатолія Осовайчука й двох Володимирів – Лобанова та Стояна.
– Ви забили 11 м’ячів та стали кращим бомбардиром цієї першості. У чому таємниця такого футбольного довголіття?
Ми постійно бігаємо, беремо участь у змаганнях. До того ж на тренуваннях граємо проти хлопців молодших на 20-25 років. Хочеш-не хочеш, а треба рухатися.
– Кого вважаєте найбільш талановитим футболістом, з яким пограли у «Десні»?
– Геннадій Горшков, з яким ми були разом ще й у «Спартаку» з Івано-Франківська, Вітя Данилевський, який прийшов до нас з «Дніпра», Ігор Теннак, Вітя Лазаренко – хлопці були у порядку…
– Як оцінюєте виступи «Десни» у 2019 році?
– Грали непогано. Але явно не вистачало нападника. Треба брати кілька нападників. У захисті: чудово, з м’ячем все добре, але де нападник?.. Гарно, що узимку купили нападника – має бути вдалий результат.
– Щоб Ви побажали команді та уболівальникам?
– Бажаю підтримувати «Десну», адже це наша команда, яка до того ж непогано грає. Бажано потрапити у зону Єврокубків: чого чернігівцям й зичу. Але подивимося. Легко не буде…
