Володимир Фетісов: «В «Десни» U-19 дуже гарний колектив»

Сьогодні, 25 січня, святкують Тетянин день, який називають неофіційним днем студента. Напередодні свята ми порозмовляли з 18-річним півзахисником «Десни» U-19 Володимиром Фетісовим: про навчання у «Чернігівській політехніці» на зовсім не стандартній для футболіста-професіонала спеціальності, 10 років у нашому клубі, дружбу, підготовку до весняної частини сезону, та… акторську кар’єру читайте у нашому інтерв’ю.

Футболіст-інженер

– У 2019-му році Ви вступили до НУ «Чернігівської політехніки» на, прямо скажімо, не дуже стандартну, для діючого футболіста, спеціальність: «Технології та устаткування зварювання». Чому так? А як же факультет фізичного виховання?..

– Ми обирали професію разом з батьками, і хотіли вступити саме до НУ «Чернігівської політехніки», тому що вона знаходиться близько до нашого дому. До того ж немаловажну роль зіграло те, що я вступив на бюджет. Загалом же навчання на цій спеціальності – в першу чергу, ініціатива батьків, бо, на момент вступу, я ще сам не розумів де хочу вчитися та яку професію здобувати…

– Наскільки можна зрозуміти, Ви будете інженером зі зварювання. Поясність нашим читачам: чим це відрізняється від професії електрогазозварювальника, яку можна здобути у тому ж Чернігові за рік навчання?

– Буду я інженером чи ні – ще й сам не знаю. Що ж до професії, вона відрізняється тим, що ми вивчаємо не тільки самі технології зварювання, а також працюємо над виготовленням деталей та різних проектів на комп’ютері. Наприклад на початку навчального року у програмі «КОМПАС-3D» я робив «прижим» деталі – робив це за підручником, тому назву самої деталі, якщо чесно, вже забув…

– Січень для студентів, зазвичай, період сесії. Але до 25-го триває другий коронавірусний локдаун. Тож як наразі проходить навчання та як здаєте сесію? Невже «Скайпом»?..

– Так, сесія також онлайн: для мене це не дуже складно, а іноді навіть краще, тому що вдома ти почуваєшся комфортніше і менше нервуєш, отже допускаєш і менше помилок. У всіх викладачів свій підхід: хтось обирає «ZOOM», деякі – «Viber», також у нашого університету є сайт, і на ньому викладають онлайн-тести та дають час щоб їх пройти…
В університеті я бував вже давненько, бо ще до початку локдауну тренування іноді накладалися на пари, через що доводилося пропускати деякі заняття…

– До речі, а як одногрупники ставляться до того, що з ними навчається професійний футболіст? Слідкують за Вашими виступами?

– Якщо чесно, ми на цю тему мало розмовляємо, але, думаю, що досить добре. За моїми виступами вони не слідкують, бо, ймовірно, їх це не дуже цікавить…

– Ви знаєте, що як раз у перший день після закінчення локдауну, 25-го січня, буде відзначатися Тетянин день, який вважають неофіційним днем студента. Тож щоб побажали своїм колегам?

– Колегам-студентам бажаю, звісно ж, гарно вчитися, щоб для них сесія та заліки були дуже простими. Та, звичайно, відпочивати іноді від навчання та проводити більше часу зі своїми батьками та друзями: вважаю, що потрібно не тільки вчитися, а іноді, й відволікатися…

Статистична помилка та вірність клубу

– Але давайте перейдемо до футболу. Наскільки відомо, до «Десни» Ви грали за «конкуруючу фірму» – чернігівську СДЮШОР «Юність». Розкажіть, в кого починали займатися футболом та чому, в підсумку, Ваш вибір пав на наш клуб?

– Я ніколи не грав за СДЮШОР «Юність», не знаю чому це вказано в моїй статистиці – мабуть, хтось щось наплутав… Ще змалку, коли мені було років 6 чи 7, бабуся помітила, що я постійно граю у дворі зі своїми друзями у футбол і мені це дуже подобається, тож вона вирішила відвести мене до спортивної футбольної секції і це була «Десна», адже вона була ближче від нашого дому. Чому саме «Десна»? Тому що я ще з першого класу почав сюди ходити, в мене тут гарні відносини з тренерами, тут я завів багато друзів, з якими й до цього часу граю в одній команді.

– На сайті Прем’єр-Ліги зазначено, що Ви – нападник, проте зазвичай Ви все ж дієте ближче до власних воріт. Яку позицію на полі для себе вважаєте оптимальною?

– Зараз ми переважно граємо за схемою з одним нападником, тож мене ставлять під нього, але також я повинен допомагати нашим центральним півзахисникам, бо у сучасному футболі дуже важливу роль відіграє центр поля. Можна сказати, що ми з партнерами – взаємозамінні: я можу грати як у центрі поля, так й в опорній зоні. А якщо казати про найбільш оптимальну позицію на полі – центральний або центральний атакуючий півзахисник: мені подобається грати в центрі, роздавати гарні передачі і підключатися в атаку…

– У цьому сезоні «Десна» U-19 набрала вже 4 очки. Небагато, проте це рівно стільки, скільки команда завоювала у двох перших сезонах УПЛ разом узятих. Ви вже другий рік у колективі. Що змінилося цьогоріч?

– Я думаю, цьому посприяв досвід, який ми отримали у минулому сезоні. Коли ми прийшли до U-19 після ДЮФЛУ, відразу відчули, що тут інший, сильніший рівень футболу, що тут грають найсильніші команди України… Нам був потрібен час, щоб адаптуватися до цих умов. Наразі в «Десні» U-19 дуже гарний колектив, всі ми спілкуємося між собою, в команді панує дружня атмосфера, що, думаю, також сприяє результату.

– Був матч, в якому від «Десни» U-19 цього сезону точно не чекали на очки – протистояння з однолітками з «Шахтаря», яке команда звела унічию (0-0). Як це вдалося?

– Ми були добре підготовлені до того матчу як фізично, так і морально. Ніхто в нас не вірив, і саме тому хотілося довести всім критикам, що ми можемо грати і складати конкуренцію навіть таким командам як «Шахтар»… Ну й, напевно, зіграв фактор недооцінки з боку суперника.

Напередодні перемог

– Розкажіть про передсезонну підготовку. Як давно відновили тренування, де тренуєтеся, чи були вже товариські матчі?

– Передсезонний період в нас почався десь 2 тижні тому, перший тиждень був «втягуючим», а зараз вже почалась справжня підготовка – по два тренування на день. Тренуємося ми на штучному покритті, на стадіоні ім. Гагаріна, та бігаємо кроси до Десни. Товариські матчі ще не проводили, але вони плануються вже найближчим часом – керівництво визначається з суперниками.

– Першим випробуванням цього року стане протистояння з претендентом на медалі УПЛ U-19 – луганською «Зорею». Чи готуєтеся наразі конкретно до цього суперника та чи зможете взяти очки?

– Поки що в нас йде загальна підготовка, до конкретних суперників будемо готуватися десь за тиждень, чи декілька днів до гри. Сподіваємося та налаштовані на те, що візьмемо очки у матчі з «Зорею», адже ми вже довели, що можемо грати з хорошими командами.

– Чого уболівальникам чекати від «Десни» U-19? Де, на Ваш погляд, команда опиниться за підсумками всього сезону?

– Де ми опинимось у кінці сезону ще ніхто не знає, проте сподіваюсь (і буду робити все, що у моїх силах), що вдасться вибратися десь у середину таблиці. Вболівальникам хочу сказати: «Ми дуже налаштовані на друге коло та хочемо завойовувати очки. Будемо старатися радувати Вас нашими результатами. А, у свою чергу, ми чекаємо на Вашу підтримку (сподіваємося, трибуни вже відкриють для глядачів) – це дуже допомагає команді та мотивує гравців».

– Не всі, мабуть, знають, але Ви – актор та зіграли… футболіста «Десни» у фільмі до 60-річчя нашого клубу. Розкажіть про цей епізод, та, трохи відкрийте таємницю: коли проходили зйомки, що від Вас вимагалося та наскільки було складно?

– Зйомки нашого епізоду проходили десь на початку цього сезону: на тренування прийшли режисери та попросили декілька чоловік, щоб знятися у фільмі до 60-річчя «Десни». Кінематографісти були дуже приємними людьми, тому з ними було не складно працювати: вони підказували що і як треба робити, щоб все це класно відзняти. У нас було декілька завдань: ми повинні були провести декілька атак з ударом, також відпрацювати удар с пенальті, та удар через себе…

– Чи бачили вже фільм та чи відкрили для себе щось нове про наш клуб?

– Так бачив, мені він дуже сподобався. Багато чого нового дізнався про наш клуб, того, чого не знав до цього… Адже цю інформацію треба шукати не на одному сайті в Інтернеті, багато часу витрачати тільки на пошуки… А тут, у цьому фільмі, є вся цікава інформація про «Десну» та її історію…

– Власне, вже незабаром, 30 січня, Вам виповниться 19 років. Як плануєте святкувати? Та яке Ваше головне бажання на 2021 рік?

– Святкувати, мабуть, буду вдома з батьками, тому що у мого тата день народження 27 січня, і ми завжди збираємося за столом щоб відзначити обидва наші свята. Напевно ще зберемося з друзями та партнерами по команді… А головне моє побажання на 2021 рік це, напевно, щоб ми з командою досягли хорошого результату та розвивалися як футболісти.