Владислав Огіря: «Десна» – моя сім’я й мій дім»

Владислав Огіря – один з ключових гравців центра поля, який майже не грав у весняний частині чемпіонату. Про те, чи пішла перерва йому на користь, за ким він сумував під час карантину та шанси «Десни» на медалі півзахисник розповів клубній пресслужбі.

– У весняний частині чемпіонату Ви провели лише один матч в УПЛ. Чи можете сказати, що Вам карантин пішов на користь, та як зараз почуваєтеся?

– Гарно що провів хоча б один матч, адже була важка травма. Так склалися обставини з коронавірусом, що, напевно, для усіх травмованих це пішло на користь – люди відновилися, одужали. Тож, можна сказати, що є плюси, але є й мінуси.

– За ким з команди найбільше встигли засумувати за часи карантину?

– В принципі, ми всі спілкувалися у чаті, тому дуже сумувати не довелося (посміхається, – прим.).

– Під час перерви, пов’язаної з карантином, «Десна» відсвяткувала 60-річчя. Для Вас особисто, ця дата щось значить?

– Звичайно значить, адже я знаходжуся у цьому клубі – це моя сім’я, мій дім. Я дуже радий бути у «Десні». 60 років… думаю, це не мало. Хотілося б побажати клубу йти у тому ж напрямку, в якому рухаємося та ставити ще більші завдання та цілі – розвіватися та радувати уболівальників і керівництво своєю грою.

– Як раз цей ювілейний рік – унікальний для історії клуба, адже вперше ми претендуємо на медалі чемпіонату України. На Вашу думку, карантин, який спіймав «Десну» «на зльоті», завадить боротися за медалі? Як би Ви оцінили шанси на завоювання нагород у цьому сезоні?

– Думаю, що ні. Всі команди знаходяться в однакових умовах. Все залежить від того, як колективи підготуються до перших матчів. Зараз будемо проходити міні-збори й подивимося: як буде. Шанси на завоювання медалей великі, але все залежить від 9 матчів – у кожному будемо намагатися брати максимум очок. А там життя розставить усе на свої місця.