Турнірна хода Десни

Не все лежить на поверхні

От і відійшло пекучо-грозяне літо 2017. Стартувавши у середині липня, команди Першої ліги чемпіонату України відіграли 9 турів і вийшли на другу половину першого кола. Як же включилася в боротьбу наша Десна, яку так брутально не пустили в елітний дивізіон?

Мінус лише очко. Але…

Здобувши п’ять перемог, три матчі програвши і один звівши внічию, деснянці опинилися на шостому місці. А рік тому, після 9 туру, вони у мали у своєму активі на очко більше і були на 5 місці. Однак річ у тім, що до кінця осінньої частини чемпіонату вони добилися тоді значно більшого. 17 очок було виборото у 1-9 турах, і 23 у 12 наступних. А ще ж Олександра Рябоконя та його підопічних очікує значно складніший турнірний відрізок, ніж це було рік тому.

З новачками розібралися

Нині Першу лігу поповнили 5 команд. І усі вони, крім кременчуцького Кременя, вже зустрілися з нашою Десною. У дебютному поєдинку чемпіонату сіверяни в очному протистоянні зійшлися з Волинню, яка опустилася з Прем’єр-Ліги. З відомих причин луцька команда укомплектована молодими необстріляними гравцями і нагадує “банку, на якій написано червона ікра, а в середині кілька”. І, з рештою, 1:0 на користь Десни, здається влаштувало обидві команди. Адже мінімальний рахунок – це теж перемога, але з іншого боку, у воротах гостей могло побувати голів 5.

Потім було знайомство з трьома дебютантами Першої ліги – на Оболонь-Арені в Києві з Рухом (Винники на Львівщині), та з Балканами (болгарське село Зоря на Одещині). Деснянці здолали “команду Маркевича” впевнено (3:0), так само як і балканівців. Причому і в Кубковому поєдинку (4:0), і в рамках регулярного чемпіонату (2:0). І зрештою, 30 серпня Десна провела на новому газоні імені Гагаріна уже третій матч (Жемчужина – теж дебютант Першої ліги). В одеситів домінують гравціЮ котрі пройшли і Премєр-лігу, і їх виучка відчувалася. Але не раз впадало в око, що нинішній Жемчужині вже не під силу тримати швидкості. В підсумку 3:1. Отже, з дебютантами деснянці досягли максимуму. І це стало основою їхнього здобутку на початковому етапі нинішнього чемпіонату.

І це – рейтинговий фаворит…

А ось у протистояннях з командами, які виступають у Першій лізі уже не перший рік, деснянці спромоглися набрати лише 4 очки з 15 можливих. І це – найбільш рейтингова на сьогодні команда ліги.
Перемогти вдалося лише Гірник-Спорт – футболісти з Горішніх Плавнів пропустили два сухих голи. Безбарвна нульова нічия була зафіксована у Краматорську. Разом з тим, трапилися осічки у матчах з Полтавою та Колосом, котрих, нагадаємо, наші обіграли зовсім недавно – під час весняних баталій.

Що ж, як то кажуть, гра на гру не приходиться, але показово, що нині в обох матчах конкуренти Десни здобули вольові перемоги, щоправда, Полтава вирвала у себе вдома три очки завдяки автоголу наших. У свою чергу ковалівський Колос, пропустивши в першому таймі два мячі, після перерви відзначився тричі.
Втім, футболісти не роботи. І говорячи про програні нині матчі було б несправедливо не зауважити, що перед цим у весняній частині чемпіонату Десна виявилася єдиною командою серед українських професійних клубів, яка не зазнала жодної поразки. Інша справа, що тепер, аби виконати поставлене завдання – посісти 1 місце, треба перемагати і перемагати.

А вже в передостанній день календарного літа у Щасливому, що в Київській області, Десну приймав Арсенал-Київ, котрий, здолавши в очному поєдинку харківський Геліос, очолив турнірну таблицю. І перемога була потрібна Десні як повітря. Виграй наші, і їхнє відставання від лідера скоротилося б до одного очка. Але тим більший подив у присутніх на стадіоні у Щасливому шанувальників Десни викликало те, що на противагу канонірам, які старалися як могли, наші, за винятком кількох футболістів, грали стоячи. І пропустивши гол з 11-метрового деснянці віддалилися від першого місця на 7 очок.

За покаранням – покарання

Якось непомітно пройшло те, що за підсумками минулого фантастичного сезону Десна була визнана найкоректнішою командою ліги. Згадати ж це спонукають суддівські рішення в трьох останніх турах.
Коли б таке ще було, коли в двох останніх домашніх протистояннях біло-сині залишалися на полі в 10?! А ось нині, у грі з ковалівським Колосом падіння під час гострого моменту у штрафному майданчику суперника Волкова, котрий уже мав жовту карту, суддя розцінив як симуляцію і запалив перед ним червоне світло. У свою чергу аналогічного покарання вже в матчі з Жемчужиною не уникнув нападник Філіппов, який на грубе порушення правил відповів поштовхом у спину.

Що ж, диму без вогню, як-то кажуть, не буває. Але в одно раз починає закладатися сумнів: чи ж справді рівно дихають по відношенню до Десни судді? Тим більше, що явно не безспірним виглядало пенальті, що вирішило долю наступного матчу з Арсеналом. Однак, як-то кажуть, і з пісні слів не викинеш. Адже на другій доданій арбітром хвилині матчу у Щасливому пенальті було призначено вже у ворота гостей, і хто ж винен, що Арвеладзе виконав його так не вдало?

Про Десну хочеться говорити з оптимізмом…

Хоч як успішно Десна не виступала у минулому сезоні, все ж, мабуть, напрошувалося деяке її точкове підсилення. Тим більше, що під час міжсезоння недорахувалися оборонця Максименка і півзахисника Бовтрука, які перейшли відповідно у Колос та Оболонь-Бровар, а вже невдовзі було за обопільною згодою розірвано контракт з нападником Лисенком. Хоча вже не так давно, на правах оренди було придбано на правах оренди нападника Безбородько. Втім, склад Десни і так цілком здатний успішно змагатися з будь-якою першолігівською командою.

Як відомо, у минулому сезоні майже всі свої домашні матч наша команда провела на київській Оболонь-Арені. І там, кажуть деснянці, їм було комфортно. Причому на полі пивоварів вони здобули більше очок ніж реальні господарі. Ще два поєдинка були зіграні на Оболонь-Арені на початку нинішнього чемпіонату. Але, звісно, грати на своєму рідному стадіоні набагато приємніше.

І ось 3 вересня Десна проведе уже четверту зустріч на стадіоні імені Гагаріна. До речі, попередня, із Жемчужиною, зібрала найбільшу кількість глядачів серед всіх клубів Першої ліги. Черговий суперник – Черкаський Дніпро

І насамкінець. Говорити про Десну хочеться з оптимізмом, але для цього необхідні реальні підстави. А сьогодні маємо те що маємо – навіяне відбуванням номера у Щасливому.

Віктор Муха