Сергій Сапронов: «Гра проти «Динамо» не може бути рядовою»

29 листопада, в рамках Кубка України “Десна” проведе перший у своїй історії офіційний матч проти київського “Динамо”. Але, хоча офіційно команди зустрінуться вперше, у чернігівців та киян багата історія товариських зустрічей. Про ігри проти “Динамо”, гол у ворота киян, і навіть перемоги над столичним клубом ми поговорили з рекордсменом “Десни” за кількістю зіграних матчів, двократним чемпіоном України з футболу Сергієм Сапроновим.

– Ви багато грали у товариських іграх “Десни” проти київського “Динамо”. Пам’ятаєте першу гру? Й наскільки це було важливо для вас, футболістів: зустрічі, хоч й товариські, із київським “Динамо”?

– Матчеві зустрічі з “Динамо” ми проводили постійно. Вони входили в програму розвитку футболу на Чернігівщині. У кінці року, після закінчення сезону, приїжджали ветерани київського “Динамо” і ми грали. Проти динамівських ветеранів грав основний склад “Десни”, до якого залучалася молодь, яка повинна була поповнити ряди команди. Мені пощастило у 1979 році вперше зіграти проти грандів, подивитися, на що здатні люди (а могли динамівські ветерани дуже багато). До нас приїжджали Володимир Мунтян, Віктор Колотов, Володимир Веремєєв, Йожеф Сабо, Євген Рудаков… Біло дуже приємно знаходитися з ними на поле і дивитися на їх мистецтво грати в футбол.

Такі зустрічі планувалися заздалегідь. “Динамо” нам ніколи не відмовляло. Один з останніх матчів був на 40-річчя “Десни” у 2000 році. Якраз проти “Динамо” я провів свою останню гру і попрощався з великим футболом. Була тепла дружня зустріч, велике свято (до того ж, гра проходила у день міста), грандіозне шоу. Людей прийшло дуже багато. Тому матч пам’ятний для мене, як футболіста.

– Ви у тій грі, 2000 року, відкрили рахунок, забили перший м’яч. Згадайте, як проходив той матч?

– Скажімо, у дружньому плані. Ми робили шоу для людей. Правда програвати ніхто не збирався – футбол є футбол. Ми, футболісти, поважаємо один одного. Мені пощастило забити перший м’яч, другий забив Слава Петренко, мій друг, з яким ми прийшли у команду. Ми вигравали 2-0, але все-таки майстерність і досвід динамівців взяли своє і ми зіграли 2-2.

– Чи вигравала колись “Десна” у цих матчах?

– Так, якось було. Вигравали 1-0. Але не більше, наскільки я пам’ятаю.

– Київське “Динамо” для України – особливий клуб. Ви грали проти нього у Вищій лізі. Ігри проти “Динамо” для Вас теж були особливими, або це був рядовий матч?

– Не може бути гра проти “Динамо” рядовою. У сезоні 1992/93 я грав за вінницьку “Ниву”, ми тільки вийшли у Вищу лігу. До нас приїхало “Динамо”. Це було шоу. До Вінниці приїжджали з усієї області: на машинах, з оркестрами. В “Динамо” грав Сергій Ребров та інші. Це був матч, який прикрасив моє футбольне життя. Гра проти київського “Динамо” – це було щось неймовірне.

– Як Ви вважаєте, зараз у “Десни” є можливість переграти “Динамо”? Якщо так – за рахунок чого?

– Коли команди виходять на поле – шанси є у всіх. “Десна” грає вдома, буде підтримка своїх глядачів. За рахунок чого можна обіграти “Динамо”? Я думаю, що якщо тренери правильно поставлять гру, перекриють фланги, щоб не було передач і прострілів у нашу штрафну, як ми це робили свого часу, коли грали при Школьникові, то шанси є. Шанси у футболі є завжди.