Нікіта Кожем’яченко: «Вірю, що «Десна» зіграє у Лізі чемпіонів»

Під час зимових свят ми зустрілися з молодим чернігівським талантом, півзахисником “Десни” U-19 Нікітою Кожем’яченко та поговорили про гру проти досвідчених футболістів, перехід у дорослий футбол та навіть про те, чи є шанс побачити у складі “синьо-білої” команди легендарного Олександра Кожем’яченка…

З ДЮФЛУ до УПЛ

– Напевно, поки що Вас знають не всі вболівальники… Розкажіть кілька фактів про себе: хто такий Нікіта Кожем’яченко?

– В першу чергу я футболіст, студент першого курсу “Фізичного виховання” НУ “Чернігівського колегіуму”. Люблю посидіти з друзями на природі. Люблю грати у футбол не тільки на полі, але і на комп’ютерній приставці. Крім “Десни” вболіваю за “Манчестер Сіті”, “Барселону” та “Динамо” (Київ).

– Ще на початку року Ви грали у Вищій лізі Дитячо-юнацької футбольної ліги України за чернігівську “Юність” та у перехідній грі за право збереження прописки в еліті юнацького футболу, проти “Буковини” (Чернівці), відзначилися забитим м’ячем (зустріч закінчилася з рахунком 4-2 на користь чернігівців). Наскільки для вас, випускників, було важливо зберегти прописку в ДЮФЛУ, скажімо так, для нащадків?

– Залишити “Юність” у Вищій лізі, залишити свій слід, було нашою головною метою. Щоб потім ніхто не казав, що через нас школа вилетіла в Першу лігу.
Я тренувався у Миколи Вікторовича Литвина, а у футбол, відразу в школу “Юності”, прийшов у 6 років.

– У дорослому футболі у чемпіонаті Чернігівської області Ви дебютували 19 серпня 2017 вийшовши на заміну у складі “Полісся” (Добрянка) в грі проти “Городні”, а у цьому році зіграли в чернігівському дербі “Чернігів” – “Олімп”. Як Вам обласний рівень?

– Рівень чемпіонату Чернігівської області досить високий. Є хороші команди, які змагаються за призові місця. Якщо порівнювати дві мої колишні команди: “Полісся” та “Чернігів” – мені більше подобалося у “Чернігові”, тому що там умови були набагато краще.

– Виходячи з того, що в червні грали за ФК “Чернігів”, вочевидь, не розраховували потрапити в “Десну”. Як отримали пропозицію, як потрапили у нашу команду?

– Коли грав за “Чернігів”, мене покликав тренер і сказав: “Тебе збираються запросити у “Десну” U-19. Якщо ти збираєшся йти – підійди та скажи мені відразу”. Я подумав, і вирішив, що цікавіше буде грати в U-19, проти вихованців кращих академій України.

– Кажуть, що найбільш складний для футболіста перехід – з дитячо-юнацького у дорослий футбол. Ви згодні з цим? І чи можна сказати, що Ви вже перейшли у категорію дорослих?

– Так, я вважаю це один з найважчих етапів у розвитку футболіста. На даний момент я ще не до кінця перейшов у дорослий футбол. Коли грав проти дорослих в чемпіонаті області – відчувався їх досвід. Дорослі роблять все швидше. Не намагаються більше пробігти, вважаючи за краще віддати пас. Метушні в їх діях набагато менше, ніж у юнаків.

– У цьому сезоні “Десна” U-19 показує результати, які можна назвати жахливими (в осінній частині чемпіонату команда не набрала жодного очка). У чому причина і чи будуть перемоги навесні?

– Я сподіваюся, що перемоги будуть. Причина осінніх результатів у тому, що ми тільки набираємося досвіду. Думаю, скоро будуть плоди нашої роботи.

– У першій частині 2018 року Ви грали у Вищій лізі ДЮФЛУ, в другій – у чемпіонаті U-19. Чи можна порівняти їх рівень і де грати складніше?

– Набагато складніше грати в U-19. Відчувається велика відмінність від ДЮФЛУ. Я не можу сказати, що перейти в U-19 було дуже складно, але варто зазначити, що у турнірі набагато вище швидкості, ніж у ДЮФЛУ, та й думати на полі доводиться швидше.

“Кажуть, що під Новий рік, що не побажаєш ти…”

– Закінчується 2018 рік. Саме час підвести його підсумки. Що Вам найбільше запам’яталося у нинішньому році?

– Підписання мого першого професійного контракту. Ну і запам’яталося як ми з “Юністю” зберегли місце у Вищій лізі ДЮФЛУ.

– У Вас була травма. Розкажіть, як довго відновлювалися та наскільки це було психологічно складно?

– Я ще продовжую відновлення та пропущу, певно, більшу частину весняного сезону. У мене розрив хрестоподібної зв’язки, робили операцію. Хочу подякувати керівництву, президенту клубу, тренерам – “Десна” оплатила моє лікування. Психологічно не можу сказати, що складно. Але відчуваю дуже велике бажання грати в футбол. Хочеться виходити на поле. Найважче – коли приходиш і дивишся як твої партнери грають – ти теж хочеш вийти на поле, хоча б вдарити м’яча… Але не можна.

– Ваш дядько – легендарний нападник “Десни” Олександр Кожем’яченко. Розкажіть про те де він зараз і чим займається?

– Він виступає у чемпіонаті Куликівського району за “Торнадо” (Куликівка) та залишається у футболі.

– Вашого дядька знають всі вболівальники “Десни”, а ось про вашого тата, Віктора, мало хто знає. Він займався футболом? І хто у першу чергу вплинув на Ваше рішення стати футболістом – тато чи дядько?

– Мій тато теж займався футболом, але ще у СДЮСШОР він отримав травму та вирішив не продовжувати грати. Дядько для мене був прикладом для наслідування. Я ходив на кожен його матч, напевно, з 2 років. Так, дядько був великим прикладом.

– Ваше прізвище – знакове для чернігівського футболу. Воно допомагає або заважає кар’єрі?

– Мені здається, що допомагає: у Чернігові знають це прізвище та цікавляться моїми результатами, це додає мені мотивації.

– Кажуть, що під Новий рік можна побажати все що завгодно. У футболі іноді практикують символічні виходи на поле легенд клубу. Наприклад, у минулому році на 13 хвилині у матчі російської Прем’єр-Ліги вийшов 43-річний (на той момент) Дмитро Лоськов. Вашому дядькові зараз 40 років. Як думаєте, як би поставилися до символічної появи Олександра Кожем’яченко в матчі “Десни” в УПЛ Ваш дядько та чернігівські вболівальники?

– Я б дуже хотів, щоб таке сталося. Думаю, і дядько цього хоче, але головне – щоб це не вплинуло на результат матчу.

– Щоб Ви загадали у Новий рік?

– Хочеться, щоб “Десна” забивала якомога більше м’ячів та перемагала. Собі бажаю швидше відновитися та повернутися на поле.

– Зараз вболівальники “Десни” вже сидять за новорічними столами. Щоб Ви їм побажали у цей час, за кілька годин до Нового року?

– У першу чергу всім бажаю здоров’я. Це найголовніше у нашому житті. Якнайбільше перемог. Я думаю, “Десна” у 2019 покаже хорошу гру. Хочеться, щоб вболівальники ходили на футбол та не забували про команду.