Артем Фаворов: приходьте на стадіони і підтримуйте свої команди
Відразу по завершенню сезону, наші друзі з profootball.ua поспілкувалися з одним із двох братів чернігівської “Десни” – Артемом Фаворовим. Артем розповів про дебютний сезон “Десни” в УПЛ, підвів підсумки чемпіонату, розповів про своє бачення ідеального формату УПЛ, а також відповів на багато інших питань:
– Добрий день, Артем, в якому настрої завершив цей сезон?
– Настрій в порядку, вже пішов у відпустку. По сезону, мабуть, зайняли те місце, яке заслужили, хоча, ми могли б фінішувати і вище. Але, радує те, що грали стабільно і не опускалися нижче певного рівня протягом усього сезону. Повторюся, фінішували на 8-мом місці, але могли зіграти і краще. Зараз головне перезавантажитися, добре відпочити і вже входити в наступний сезон.
– Як можеш описати кінцівку чемпіонату, а саме гри у другій шістці? Буквально вчора на одному з сайтів прочитав статтю про те, що “Десна” засмутившись непопаданням в першу шістку просто “забила на результат”.
– Ні, такого не було, щоб ми “забивали” на результат. Ми виходили і билися в кожній грі! Але, на рівні підсвідомості все-одно було розуміння того, що вище 7-мого місця не піднімемося, і нижче 8-мого швидше за все не опустимося. Може через це і була якась розконцентрація в кінцівці чемпіонату. З тим же “Чорноморцем” три пропустили, до цього від “Ворскли” в другому таймі теж три отримали. Взагалі, це проблема формату нашого чемпіонату. Якщо бути відвертим, мінімум дві команди ( “Десна” і “Ворскла”) грали, по суті, без інтриги для себе, так як вилетіти нам було практично нереально. Те ж саме було і з ФК “Львовом”, вони в п’ятірку б точно не потрапляли, а шосте місце абсолютно нічого не дає. По суті, команди догравали чемпіонат, звичайно, інтерес до самого футболу ніхто не відміняв, але цікавіше було б грати з якоюсь турнірною інтригою.
– А як же втішний кубок, який отримує 7-ма команда – це не мотивація?
– Мотивація – грати в футбол і в кожній грі демонструвати те, що ти придбав протягом тренувань. Тобто для мене, сама гра -мотивація. Я говорив не про футболістів, а про інтереси клубів. Кубок втішний – це добре, але ви ж розумієте, що таке грати без інтриги, без напруження. Чи не вирішуючи ніяких турнірних завдань, доводиться шукати внутрішню мотивацію. Той же Кубок престижу по факту – номінальний, так як 7-ме місце на дає навіть права боротьби за єврокубки.
– Тобто ти є прихильником бельгійської моделі чемпіонату, коли переможець другої шістки грає стикові матчі з крайньої командою верхньої шістки, що потрапила в єврокубки?
– Ні, це теж не цікаво! А сенс боротися за першу шістку? Ви ж розумієте, у другій шістці очки набирати легше, ніж в першій. Сенс виходити в першу шістку, якщо можеш спокійно набирати очки з суперниками по слабше і все одно потім боротися за єврокубки? Цей формат, я вважаю, теж не оптимальним. Може, варто зробити чемпіонат в три кола? Так, для “Шахтаря” і “Динамо” такий варіант може і гірше, адже їм цікавіше грати по чотири матчі в сезоні, а не по три. Але, іншим командам було б цікавіше зіграти додаткову зустріч один з одним. Ну а взагалі, раз приймають такий формат чемпіонату, значить треба грати за такими правилами.
– Раз вже ми торкнулися цієї теми, яка кількість команд ти вважаєш оптимальним для УПЛ?
– Ви знаєте, багато розмов про те, що немає потрібної кількості команд з належним інфраструктурним забезпеченням. Але скажіть, а у кого зараз ні до чого причепитися? Таких команд можна на пальцях однієї руки перерахувати. З огляду на це, було б логічним зробити чемпіонат з 14-ти або 16-ти команд. 12 – добре, але ви ж розумієте чим більше суперників, тим цікавіше і жвавіше саме першість. Хоча, з іншого боку, той формат, який ми маємо зараз, теж дає загострення до останнього туру, як в цьому році, наприклад. Складне питання, але все-таки хотілося б повернутися до моделі, яку ми мали до 2014-го року. У Першій Лізі багато команд, які на мою думку, готові до УПЛ: “Дніпро-1”, “Колос”, “Волинь”, “Металіст-1925”, “Інгулець”, “Рух”. Всі вони виглядали б не гірше, ніж команди які грають в УПЛ зараз.
– Повертаючись до питання про мотивацію, “Ворскла” була подразником протягом сезону, оскільки “Десна” з полтавчанами йшла на протязі сезону ногу в ногу?
– Не те щоб конкретно “Ворскла” дратувала. На кожну команду виходиш зарядженим будь то “Арсенал”, “Чорноморець” або “Ворскла”. А чому не мотивація вийти і просто обіграти, що толку вийти і стояти 90 хвилин? Я взагалі вважаю, що за винятком “Динамо” і “Шахтаря” в нашому чемпіонаті всі можуть обіграти один одного.
– Артем, а є команди на яких ти настроюєшся по особливому?
– Ні, принципових суперників для мене немає. Звичайно, в іграх проти “Шахтаря” або “Динамо” особливо хочеться себе проявити, але це швидше пов’язано зі статусом цих команд. На кожну гру виходиш з зарядом перемогти. Хоча буває, прочитаєш перед грою інтерв’ю представника суперників незалежно від команди, в якому він говорить щось, що мені не подобається, тоді хочеться вийти і покарати – довести, що людина була не права.
– Пам’ятаєш, що відчував після 22-го туру, коли усвідомив не вихід до першої шістки?
– Звичайно пам’ятаю. Я три дні ні з ким не розмовляв. Через два дні ще й день народження був, взагалі нічого не хотілося. Залишилося відчуття невиконаного обов’язку! Прикро було через те, що виконали великий обсяг роботи, а в останній момент не змоли набрати три очки в матчах з “Львовом” і “Ворсклою”. Було повне спустошення, так як дуже хотілося в шістку.
– В цілому проведеним сезоном задоволений?
– Я робив все від себе можливе. Я викладався в кожній грі, десь виходило, десь – ні. Я знаю для себе, що я жодного разу не схалтурив, ні разу не прибрав ногу. Безумовно, я міг зіграти краще, яскравіше, але помилки є завжди. Значить, є куди рости.
– Твоя статистика в цьому сезоні: 5 голів в 28 – це хороший результат?
– Вважаю, що для позиції центрального півзахисника – нормально. Можна і краще було зіграти, але це непоганий результат. З огляду на стриманий футбол нашої команди – все нормально.
– Як вважаєш, навіщо “Десні” така велика кількість нападників (Філліпов, Хльобас, Безбородько, Сергійчук)? Досвід Ковпака взимку дав зрозуміти, що вони всі не можуть отримувати достатньо ігрової практики.
– Не знаю. Може, тренерський штаб брав когось для використання на іншій позиції. Це більше питання до тренерів або селекціонерам. Можу сказати тільки те, що всі старалися і віддавалися, за що кожному велике спасибі!
– Артем, якщо за підсумками сезону найкращим бомбардиром команди виявляється правий захисник, атакуючим гравцям повинно бути соромно?
– (сміється) Я зрозумів, що ви говорите про мого брата. Соромно, може і не соромно, але задуматися треба. Денис (прим. Фаворов) багато м’ячів забив після стандартів, у людини просто є гольове чуття. У тому, що він кращий бомбардир є не тільки недоробка нападників, а й заслуга Дениса, адже треба ще опинитися в потрібному місці і забити. Але, нападники точно повинні забивати більше, погоджуся.
– Як в “Десні” йдуть справи з конкуренцією, ти задоволений рівнем конкуренції в команді?
– Конкуренція у нас на кожній позиції. Якщо подивитися на тих людей, хто грав менше, то з них реально можна зробити ще одну боєздатну команду УПЛ. Це нормальний процес, коли є здорова боротьба, і хтось грає, а хтось бореться з тобою за це місце. І взагалі подивившись на підбір гравців, скажу, що ми повинні були показати результати краще.
– Артем, розкажи трохи про Олександра Рябоконя, так як з боку незрозуміло яка він людина.
– Він дуже спокійна людина. У пресі він ніколи ні до кого не звертається, нікого не критикує. Мені такий підхід подобається. На теорії Рябоконь у справі може напхати, але це відбувається всередині колективу.
– Хто або що тебе здивувало в цьому сезоні УПЛ?
– Чесно кажучи, ніхто не здивував. Але, звичайно, “Олександрія” – молодці. Команда поступово, крок за кроком домоглася історичної події. Вони не здивували, але відзначити цю команду було б справедливо.
– А чим запам’ятається це сезон?
– рівність команд. На початку сезону “Арсенал” випадав із загальної групи команд і був аутсайдером. Але, після зими їх було не впізнати, проти них було вкрай важко грати. Боротьба була в кожному матчі незалежно від суперника, всі були рівні. Команди грали на рівних і були приблизно одного рівня, за винятком “Шахтаря”.
– Артем, хто кращий гравець “Десни” цього сезону?
– Звичайно назву брата! Для мене він буде завжди найкращим! Якщо ж не брати до уваги Дениса, ось наче його взагалі немає в команді, то виділив би Максима Імерекова. Він прийшов до нас у вересні, а до цього я не був з ним знайомий. Він мені сподобався, дуже сильний футболіст, який здивував мене в добру сторону. Можливо, це тому що я не знав його до цього. Але, це не означає, що інші відіграли погано, просто він сподобався найбільше.
– Уже знаєш, що Денис Фаворов визнаний кращим правим захисником сезону за версією одного з найавторитетніших сайтів України?
– Ні, не знав. Це добре. Він заслужив, хоча помилки у нього були, і він це знає, повірте мені. Начебто це думка окремо взятих людей в редакції, але все-одно це визнання приємно.
– А кращий гравець УПЛ?
-Мені подобається Ісмаїлі. “Шахтар” – чемпіон, тому назву його.
– Який матч сезону перший прихід в голову?
– (після паузи) Це матч проти “Шахтаря” в Харкові. Просто матч нереалізованих можливостей, в той день “Десна” реально могла виграти. Ми пропустили тільки зі штрафного від Майкона на 87-мій хвилині, при цьому маючи стовідсоткові моменти біля їх воріт: Саня Філіпов в порожні не забив на початку гри, а пізніше Хльобас не реалізував свій момент і це все при тому, що ми грали в більшості . Ми тоді дуже багато готувалися тактично до матчу, вперше грали в п’ять захисників і, по суті, не дали нічого зробити атаці “Шахтаря”.
– Середній рівень команд чемпіонату України вище, ніж середній рівень команд чемпіонату Данії?
– Розумію про що ви. Я тоді говорив не про всі команди. Я мав на увазі, що наші команди за винятком “Шахтаря”, “Динамо” і “Зорі” не сильніші команд з першої ліги Данії, це я повторю і зараз, на той час так і було. Це все умовно, адже ми ж не граємо з датчанами, ніхто не знає, як би воно було і хтось би за що боровся. Зараз я б не брався порівнювати рівні двох чемпіонатів, так як в Данії не граю на даний момент. Але, тоді їдучи з середняка – «Зірки» до лідера Першої ліги Данії – “Вайле”, я не бачив різниці в рівні гри двох команд, тому так і сказав. Але, журналіст трохи спотворив мої слова. Нічого страшного, може хтось і подумав що я не правий, нехай це буде на совісті того, хто це написав.
– Хотів би ще спробувати свої сили в Європі?
– Звичайно! Я і тоді міг продовжити виступи в “Вайле”, але не все залежало від мене, і потрібно було їхати в “Зірку”. А так звичайно, хотілося б спробувати себе на іншому рівні.
– А в якому чемпіонаті хотів би себе спробувати найбільше?
– Навіть не знаю. Напевно, все-таки Італія. Там цікавий чемпіонат в тактичному плані, мені Серія А цікава з точки зору аналізу гри.
– Що побажаєш уболівальникам “Десни”?
– Перш за все, бажаю всім добре відпочити влітку. Тим хто пише в інтернеті дурниці, побажав би цього не робити, тому що неприємно читати про якісь здачі ігор. Виходиш, намагаєшся, а потім читаєш в інтернеті типу: “там або там здали гру”. Це ж обговорюється в команді і негативно позначається на атмосфері. А взагалі, приходьте на стадіони і підтримуйте свої команди, в Чернігові хороші вболівальники, і для них приємно грати!